Мікрорайон моєї школи

Історія вулиць мікрорайону СЗШ №8 м.Хмельницького

З історії мікрорайону Ракове

Мікорайон моєї школи не дуже великий.
На нашому районі є СЗШ №8, дитячий садок, велика кількість магазинчиків, пошта, аптека, кафе.
На нашому районі декілька багатоповерхівок , але основну частину займають приватні сектори.
Я живу неподалік від школи.
Багато вільного часу особливо в теплі пори року проводжу на вулиці.
У нашому мікрорайоні живе багато дітей, підлітків.
І ми переважно всі дружимо і спілкуємось.

З історії мікрорайону Ракове

Історична місцевість (урочище), колишній хутір, згодом передмістя, нині – мікрорайон на східній околиці міста. Перша згадка про урочище, поблизу якого існував Раковий став (на річці Кудрянці) та млин, а згодом виник й хутір Раковий, датується початком ХІХ століття. Хутір входив у межі міста, а дерев’яний млин – відносився до міських маєтностей. В перші роки ХХ століття на виїзжі з міста за хутором Раковим були влаштовані літні табори для військ проскурівського гарнізону, а сам хутір здебільшого стали називати – передмістя Ракове. У 1930 – х роках на території таборів будується військове містечко (казарми та перші чотириповерхові будинки для офіцерського складу) . У 1961 році для Раківського військового містечка прибули перші підрозділи 19-ї Запорізької Червонопрапорної орденів суворова І Кутузова дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. З цього часу поблизу Хмельницького та на території області розгортаються бойові позиції міжконтинентальних ракет, а Раківське містечко забудовується багатоповерховими будинками. Одночасно в 1950-х – 60-х роках активно забудовується приватними будинками масив від території заводу трансформаторних підстанцій до річки Кудрянки, який отримав назву Ближнє Ракове. Життя мікрорайону змінилося на початку 1990-х років, коли згідно з домовленостями України та США ядерні ракети були ліквідовані, а дивізію реорганізовано. Як компенсацію за знищення ракет, американці профінансували будівництво житлового масиву “Ракове – 2”, що був закладений у 1994 р. для військовослужбовців реорганізованої дивізії.

Спеціалізована загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів № 8 м. Хмельницького розташована на вулиці Гайдара в будинку № 34. В школі навчаються діти з різних куточків міста, проте більшість з них з мікрорайону Ближнє Ракове.

 

Advertisements

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Госпітальна вулиця

Госпітальна вулиця

Розташована у східній частині міста (мікрорайон Ближнє Ракове). Виникла у 1930-х роках після завершення спорудження гарнізонного госпіталю. Перша назва Провулок Дубове № 5. У 1946 р. перейменована на вулицю Госпітальну (назва від госпіталю).

Базовий госпіталь Західного оперативного командування. В 1930 – х роках територію між вулицею Табірною (нині – Чорновола) та вулицею Пілотською відвели для спорудження Проскурівського гарнізонного госпіталю. Навколо медичних та господарських споруд було насаджено великий парк, із західного боку території прокладено вулицю, що згодом отримала назву Госпітальна. В 1996 р. гарнізонний госпіталь був об’єднаний з госпіталем ракетників (розташований у мікрорайоні Ракове) у Хмельницький базовий госпіталь Західного оперативного командування.

Госпітальний провулок

 

Розташований у східній частині міста в масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виник у 1946р.

 

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Кутузова вулиця

Кутузова вулиця

Розташована у східній частині міста в масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове, пролягає від Старого Аеродрому до вул. Східної. Виникла у 1930-х роках, перша назва – провулок Дубове № 4. У 1946р. перейменована на честь Кутузова.

Кутузов Михайло Іларіонович (1745 – 1813) – російський полководець, генерал -фельдмаршал, головнокомандуючий російськими військами під час Вітчизняної війни 1812 р. Перед війною проти наполеонівської Францї, в Ізяславі та Ямполі розквартирувалися полки 1-ї російської армії, якою командував М. Кутузов.

Кутузова провулок

 

Розташована у східній частині міста в масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виник у 1966 р. як відгалуження від вулиці Кутузова до вулиці Пілотської та Винниченка.

 

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Пілотська вулиця

Пілотська вулиця

Пролягає від містечка обласної клінічної лікарні (район перехрестя з вул. Маршала Красовського), вздовж колишнього Старого Аеропорту (нині – масиву індивідуальної забудови) до перетину з вулицею Чорновола (мікрорайон Ближнє Ракове) . Прокладена згідно з планом забудови міста від 1888 р., назва пояснюється тим, що поблизу розташовувався аеродром, який діяв тут від років першої світової війни (1914 – 1918 рр.) до середини 1980-х років. З 1982 р. став до ладу новий аеропорт на південій околиці міста (район Ружичної) і наступного року вул. Пілотську перейменовано на вул. 60-річчяСРСР. В 1991 році вулиці повернена історична назва .

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Вулиця Винниченка

Вулиця Винниченка

Вулицю в народі називають вишневою за велику кількість вишень, що ростуть на ній. Цією вилицею ми йдемо до р. Кудрянка, на її берег, де ми смажемо картоплю на вогнищі.

Вулиця Винниченка розташована у східній частині міста, у масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове, пролягає від старого аеропорту до берегів р. Кудрянка. Виникла у 1930-х роках, перша назва – Провулок Дубове № 3. У 1946 році отримала ім’я на честь радянського політичного діяча й дружини В.Леніна Надії Крупської. В 1991 р. перейменована на честь В.Винниченка.

Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) – український письменник, політичний та державний діяч, перший голова Генерального секретаріату УНР, генеральний секретар внутрішніх справ (1917 – до січня 1918 рр.). З листопада 1918 р. очолив Директорію УНР (до 1919 р.) . На початку своєї політичної діяльності, ще під час навчання у Київському університеті, В. Винниченко брав активну участь у національному русі й став одним із засновників Революційної Української партії. За пропагандистську роботу його заарештували, виключили з університету та віддали у 5-й саперний батальон. Але через деякий час Володимиру вдалося виїхати за кордон, до Львова. В липні 1903 р. молодир революціонер – письменник нелегально вирушив до Російської імперії. При спробі перевезти партійну літературу через кордон (в той час кордон проходив по річці Збруч) його заарештували у Волочиську. В. Винниченка взяли під варту та на три дні ув’язнили до місцевого арештантського будинку. Після того ув’язненого перевезли через Проскурів до Лук’янівської в’язниці (Київ) .

 

Винниченка провулок

 

Розташований у східній частині міста, в масиві приватної забудови мікрорайону БлижнєРакове. Виник як відгалуження від вулиці Винниченка до вулиці Пілотської. До 1991 р. носив ім’я Н.Крупської, з 1991 р. перейменований на честь В. Винниченка

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Чорновола В’ячеслава вулиця

Пролягає вздовж залізниці, від мікрорайону Новий план №2 (від перехрестя з вул. Маршала Красовського) до східної околиці міста (мікрорайон Ракове) . Вулиця існує з моменту виникнення поселення Плоскирів, як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку ХІХ століття мала назву “Поштова дорога на Летичів”. У перші роки ХХ століття на виїзді зміста за хутором Раковий, були засновані літні табори для військ проскурівського гарнізону, від чого вулиця отримала назву Табірна. Наприкінці 1950-х років на вулиці розпочинається розбудова великих індустріальних підприємств (ремонтний завод перетворюється на завод “Трактородеталь” – нині машинобудівна компанія “Адвіс”, будується підприємство всесоюзного значення – завод трансформаторних підстанцій, виникає завод залізобетонних конструкцій) , і вже з 1966 року вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 році за ініціативою керівника машинобудівної компанії “Адвіс” І. Дунця вулицю Індустріальну перейменували на честь В.Чорновола.

Чорновіл В’ячеслав Максимович (1938-2000) – український політичний діяч, журналіст, учасник дисидентського руху з середини 1960-х років. У 1067 р. випустив у самвидаві збірку “Лихо з розуму” про судові процеси над українськими дисидентами. В 1970-1972 рр. і 1987-1989 рр. редактор самвидавного “Українського вісника”. Був ув’язнений за політичними мотивами і 1967-1969 рр., 1972-1979 рр., 1980-1987 рр. Співзасновник Української Гельсінської спілки (1988 р.) , народний депутат України з 1990 р, в 1990-1992 рр. – голова Львівської обласної ради, з 1992 р. – голова Руху. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.

21 грудня 2007 р., в Хмельницькому на вулиці Соборній урочисто був відкритий пам’ятник В’ячеславу Чорноволу, в рамках відзначення 70-річчя від дня народження борця за незалежність України. Пам’ятник встановлено проти штабу хмельницького Народного руху України (НРУ), де неодноразовопобував при житті В’ячеслав Чорновіл.

 

Багаторічні шефи і друзі СЗШ № 8 працівники ВАТ “Укрелектроапарат”.

 

Чорновола, 120. ВАТ “Укрелектроапарат”. У 1957 р. було розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій – підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. В 1975 р. на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке ВО “Укрелектроапарат”, яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій. В 1976 р. підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

 

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар

Вулиці моєї школи

Гайдара вулиця

Починається від корпусів м’ясокомбінату, перетинає залізницю і далі пролягяє масивом приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виникла у 1930-х роках, іі мала першу назву вул. Залізнична. Перейменована на честь А.Гайдара.

Гайдар Аркадій Петрович (справжнє прізвище Голіков) (1904 – 1941) – російський письменник, автор повістей і оповідань про дітей – “РВР”, “Школа”, “Тимур І його команда”. Загинув під час бою у Великій Вітчизняній війні.

Гайдара провулок

Розташований у масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виник у 1948р. як відгалуження від вул. Залізничної (нині – Гайдара) і мав назву провулок Залізничний.

Гайдара проїзд

Розташований у масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виник у 1955р. як паралельний відносно вулиці Табірної (нині – Чорновола). Перша назва проїзд Залізничний.

09/03/2011 Posted by | Uncategorized | Залишити коментар